- віолончель
- -і, ж.Смичковий чотириструнний музичний інструмент, середній між скрипкою та контрабасом.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
віолончель
Смотреть что такое "віолончель" в других словарях:
віолончель — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
басоля — і, ж. Український народний смичковий музичний інструмент, схожий на віолончель … Український тлумачний словник
віолончельний — а, е. Прикм. до віолончель … Український тлумачний словник
концертино — невідм., с. 1) Віртуозний музичний твір типу концерту, але менший за обсягом і складністю. 2) Група інструментів (зазвичай дві скрипки і віолончель), які виконують соло в кончерто гроссо … Український тлумачний словник
тараф — у, ч. Молдавський і румунський народний оркестр, до складу якого входять скрипка, кобза, цимбали, віолончель, бубон та ін … Український тлумачний словник
